Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/83

Ця сторінка вичитана

До запорожців пристав і полтавський полковник Мартин Пушкар зі своїми людьми. Але по боці Виговського стала старшина й городові козаки. Гетьман пішов на свавільців і розбив їх військо під Полтавою 1658. р.; Пушкар поляг на полі битви.

Це була перша внутрішня боротьба в козацькій державі. Від того часу почалося ворогування між старшиною і простими козаками, — і ворогування це принесло багато шкоди Україні.

Перша війна з Московщиною.

Виговський добре бачив лихі наміри Москви й від початку свого гетьманування думав виконати діло, якого не зміг зробити Богдан Хмельницький: видобути Україну з під московського панування. Але козацькі сили були за слабі, щоб побороти Москву.

Гетьман скрізь шукав союзників. Але тільки Польща згодилася помогти йому. Виговський не дуже вірив полякам, але що не було иншої ради, пристав до союзу з Польщею. В Гадячі 1658. р. складено умову між Польщею й Україною. Поляки згодилися на те, що Україна буде окремою державою при Польщі, так, як була Литва, що буде мати свого гетьмана, своїх міністрів і всі свої права, але признаватиме владу короля; обіцяли, що не буде тих кривд, які українці терпіли давніше, і що польське військо піде проти Москви.

Тоді Виговський видав заклик до народу проти москалів. Пригадав, як то царські воєводи обіцювали шанувати українські права, й як вони відразу почали їх ламати, як московські війська