кого в Суботові й хотів його дістати у свої руки. Коли Богдан пішов був раз у похід на татар, Чаплинський зі своїми слугами наїхав на Суботів, позабирав йому всю худобу, коні, збіжжя й инший добуток, а малого синка Хмельницького так побив, що хлопець умер.
Хмельницький вернувся додому й запізвав зараз Чаплинського до суду. Але його там висміяли:
— Суд дає справедливість шляхті, а не козакам, — казали.
Тоді Богдан поїхав з иншими козаками до Варшави, до короля. Тодішній король Володислав IV. не любив шляхти, бо вона йому дуже докучила своєю гордістю, й бажав помогти запорожцям.
— Ви люди лицарські, — казав він, — у вас шаблі при боці, робіть самі собі справедливість.
Король думав тоді про велику війну на турків і дозволив козакам збирати військо та пообіцяв привернути їм давні права. Для більшої певности видав козацьким послам листи зі своїм підписом і печаткою та новий прапор.
Але королівські листи взяв до себе, щоб їх переховати, козацький осавул Барабаш. Він приятелював зі шляхтою, дбав за панську ласку й не хотів сказати козакам, про що пише до них король.
Тоді Богдан Хмельницький задумав хитрощами добути ті листи. Він запросив до себе Барабаша на бенкет, частував його дорогими напитками й казав:
