Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/19

Цю сторінку схвалено

Обозний мав нагляд над козацьким табором і гарматами.

Два судді судили козаків за всякі провини.

Два осавули були при боці гетьмана й розвозили його накази до війська.

Військо ділилося на полки по 1000 людей; над кожним полком був полковник, його відзнака була мала булава́ або пірнач. Сотники проводили сотнями, отамани десятками або куренями.

Старший, що проводив на Січі, замісць гетьмана, звався кошовий. Хоружі несли козацькі прапори.

Кожний полк мав окремий прапор зі своїм знаком: на одному був меч або стріла, на другому — хрест, сонце й місяць, на иншім — голова якого звіря. Герб (знак) усього запорозького війська був козак, із шаблею при боці, з рушницею на плечі.

Козаки мали і свою музику, довбушів, що били в тарабани, трубачів із трубами і сурмачів із сурмами. Козаки кликали себе товаришами; у листах писали один до одного »Панове Товариство« або »Панове молодці«.

Рада.

Для важних справ козаки скликали раду.

На майдан на Січі виходили довбуші й били в тарабани. На той знак козаки виходили з своїх куренів і ставали в велике коло, лишаючи посередині вільне місце. Тоді приходила старшина — гетьман, писар, обозний, судді, осавули, полковники — і ставали посеред війська. Гетьман говорив, для