бурим камінням. Кость Васильович, підходячи до Босфору завжди спиняє на тому місці свій зір.
Вона багато про що йому нагадує.
|
|
Коли „Томп“ вийшов за маяк, молодий штурман вбіг до штурманської кімнати і звично коротко почав занотовувати у вахтенному журналі:
|
На путі з Одеси в Поті, випадки з 21 години. Середа, 30 січня 1929 року. 21 год. 45 хв. вийшли з порту. 22 год. 10 хв. дали повний хід. 22 год. 15 хв. пройшли травер з Воронцовського маяка. Випустили лаг. Лягли на курс CO 45/59. Брижами подає воду на палубу, бак, трюмні люки й палубний вантаж. Вода замерзає. Вахтенний помічник — К. Суворов. |
Згодом, повертаючися з мостика, капітан, прочитавши це, додав: „Не зважаючи на бортові брижі від норд-оста, завдяки палубному вантажеві, пароплав бічного хитання не почуває“.
На протязі всієї вахти брижі заливали палубу й навіть діставали до вахтенного мостика. Лівий борт, трюмні люки й вантаж бралися кригою завтовшки до 5 сантиметрів. Над поверхнею моря темніли густі випари.
На другий день хвилі побільшали й накочувалися крутими валами. Восьмибальний норд-ост підсилював їх дужими поривами. Вода, заливаючи лівий борт, наповнювала палубу до самого планшера.
Опівдні вода потрапила під бочки і найтови, не витримавши натиску хвилі, лопнули, бочки заворушилися. Слідом дужий розгін хвилі поніс порожні бочки за борт.
Капітан дав негайно наказа поставити пароплав проти бриж, щоб знову закріпити бочки, але не встигли цього зробити, як знову вода почала ворушити вантаж. Знову лягли проти бриж і команда взялася кріпити вантаж.
Несподівано завихорилась хуртовина, швидко звузила горизонт — гудок „Томпа“ загув товсто й тривожно.
