яких збереглися глибокі колії від кованих коліс. В римських містах тільки важкі речі перевозили тваринами, — тягар праці загалом лежав на плечах рабів; вони виконували чорну роботу, будували, крутили жорна млинів, носили ноші з своїми панами. Це було мало не дві тисячі років тому — в Римській рабовласницькій імперії. Але й тепер вулицями Помпеї потомлені люди носять ноші, на яких сидять здорові, добре одягнені мужчини й жінки. То вельможні туристи в такий спосіб оглядають уламки рабовласницької епохи.
Майже скрізь посеред двору — сад з білим мармуровим басейном.
Нолянська вулиця поділяє руїни на дві нерівні частини; праворуч — найцікавіші, характерні помпейські будівлі, будинки Фавна і Панса. Будівлі добре реставровано, дворики уквітчано живою зеленню й часом здається, що з будинка назустріч вийдуть його мешканці.
Майже скрізь посеред дому — сад з білим мармуровим басейном, фонтаном, навколо колони портика. Стіни кімнат прикрашені простими візерунками, картинами або пофарбовані в червонуватий колір.
Ліворуч від Нолянської вулиці — руїни великих помпей-
