Сторінка:Іван Зубенко - Перемога.pdf/86

Цю сторінку схвалено

чика порядочнаго нєт… Туфелькі покрівілісь… А что вам даст театр?.. Нічего…

Сест. Та мені й не треба…

Ден. Ну, не скажитє… Хорошая картінка требуєт ізящной оправи… А какая ви хорошенькая, Ніночка!..

Сест. Киньте жарти…

Ден. Я не шучу… Какую оправу я мог би дать вам!.. О, денєг у меня много!..

Сест. Що ви цим хочете сказати?..

Ден. (Жартує) Ніночка, я люблю вас!.. (Обіймає).

Сест. (пручається) Нахаба!.. Пустіть мене!.. (Виривається, вибігає)

Ява XV.

Ден. Ніночка! Ніна!.. Подождітє! Ви нє понялі!.. (Біжить за нею. По хвилі повертається). На етот раз сорвалось! Ну да еще успєєм!.. Вот как марочкі зашелестят — посмо-