Сторінка:Іван Зубенко - Перемога.pdf/73

Цю сторінку схвалено

Ром. Готове… прошу…

Сест. Дякую… Чому ви не вступите до нашого гуртка?

Ром. Хисту немає… Театр я люблю і буду допомагати, а грати…

Сест. Жалко… Ви б чудово грали… У вас такий голос, така постать!.. Стільки почуття!..

Ром. Що ви, сестро… Та у мене і часу бракує… Багато відбирає сотня… І над собою треба працювати…

Сест. (Зітхає) Я заздро дивлюся на ваших козаків… Ви з ними так часто буваєте…

Ром. Вони й варті того!.. З ними душею одпочиваєш… Умій тільки до них підійти…

Сест. Не треба ж і себе забувати… Життя йде, як кіно… Хвилини зміняють одна одну… Всі вони такі прикрі, холодні… І молодість проходить серед такого оточення…