Сторінка:Іван Зубенко - Перемога.pdf/51

Цю сторінку схвалено

лотом!.. Я хотів би оточити вас блиском і радістю… Я хотів би, щоби з ваших уст не сходила усмішка…

Галя. Що це означає?..

Іван. От ви питали колись, чого я утік із Тернополю… А чи не помітили ви, п. Галино, того, що з вашим другом в той час коїлося щось надзвичайне…

Галя. Я не розумію…

Іван. От в тім то й річ… Ви так були наповнені своїм щастям, що не помічали того, що робилося навколо…

Галя. Пане Іване, ви не можете сказати, що я байдуже відносилася до вас… Навпаки…

Іван. Е-е!.. Для мене було вже однаково: байдуже чи ні — бо я бачив, що ви кохаєте..

Галя. Ну, що ж? Ви повинні були радіти тому, що ваш друг щастливий…

Іван. Радіти?!. Радіти тоді, коли я був