Сторінка:Іван Зубенко - Перемога.pdf/48

Цю сторінку схвалено

пролєтаріат… учитєль“… Пятлюравец проклятай!.. А как за горло, конєшно, яво пристращалі — два золотих колєчка єсть!..

1 черв. А нам, брит, не повезло… Как тот раз ходілі — хоть би тє што-нєбудь… Попряталі всьо… Толькі взводнай у одной буржуєчкі… (тоже ловкай бабец!) кой-какія вєщішкі подсмотрєл… Уже просіла, просіла… у ногах валялась… „Память“ гріть…

2 черв. Отдал?..

1 черв. Ну, нашол дурака!.. Я, гріть, отдам, толькі, конєшно, прійдьошь ко мнє сама за німі…

2 черв. Што ж пріходіла?..

1 черв. Не знаю… Да хоть би і прішла — разі отдасть? Не такой!.. Тот, обратно, сєбє сумєєть і удовольствіє і пользу доставіть…