Цю сторінку схвалено
Милосердний тебе оберігає… Я буду вдень і вночі молитися за тебе… (Здіймає з шиї хрестика, вішає його на шию Романові) Тільки… не забувай мене…
Ром. Дитино моя! Хіба ж можна тебе забути?!.
Марко. Та пускайте його, п. Галино… От проженемо москаля, вернемося лицарями — от тоді й заживемо… Ходім, Романе…
Ром. (Міцно цілує Галю) До побачення, Галю… От тобі мій заповіт: чекай на мене і не кидай дому… (Тихо) Коли ж довідаєшся, що мене вже немає… тоді… ти вільна… (цілує) Ходім… (Бере скриньку. Хутко виходить)
Марко. Будьте щастливі п. Галино… (Цілує руку) (Набік) Ех, щастливі,
