Сторінка:Іван Зубенко - Перемога.pdf/28

Цю сторінку схвалено

не темність… Це — прикмети сталости й моці нашої культури та високої напруги національного духу… Йому прищеплювали чуже, примушували, вбивали в нього… А він пручався і творив своє… І мова, і пісня, і мистецтво, і звичаї, і вдача!.. Про що це свідчить?.. А нерухомість ви бачите в тому, що наш народ не так хутко кинувся на ті ваші „нові шляхи“..? Тут скорше видно природний розум, обережність… „Нові шляхи“?!. Це ви так називаєте оту руїну, те загальне нищення культури, те людожерство, те знущання над свободою?!. Зруйнували, знищили себе — своє господарство, шляхи, культурні цінности; убили все живе… А теперь і на нас чигають… Ні, ні… я не згодна з вами… Та досить