Цю сторінку схвалено
друг, співгромадянин… Ромцю, наш же шлях і наша мрія одна — вільна і пишна Україна — і куточок свого особистого щастя… Собі ми збудуємо малесенький, малесенький куточок, але він буде зігрітий теплотою щирого кохання… А всі сили, всі почуття, всю волю — все життя ми віддамо нашому рідному краєві… Не буде такої жертви, перед якою ми би зупинилися, якої не принесли би для воскресіння нашої України!.. Хіба ж це — міщанство?!. (по хвилі) От і забалакалася: треба ж піти приготовити їсти… (Цілує. Бере пакуночки; частину їх ховає до комоди).
Ром. Іван каже — „суперечки“!.. Боже, яка дивна гармонія!.. „Вільна і пишна Україна — і куточок свого щастя“… Так… треба,
