Цю сторінку схвалено
в нашому місті жив молоденький хлопець-студент. Був він палкий… Мріяв про волю народу, про волю духа… Кайдани традицій, гніт міщанської моралі — з його уст виходили бридкими, огидливими… Він був вогонь, поривання… Була в тім місті дівчина… Вона ловила кожне слово хлопця — і кожне слово попадало на певний грунт…
Ром. Не згадуй старого, Ольго!..
Ольга (грізно) Мовчи!.. (Попереднім тоном) Вона запалала його вогнем… Палкі слова вона перетворяла в життя… Вона без вагання віддала йому свою душу… Настала війна — він зник… Але його образ заповнив серце дівчини… Його слова бреніли в душі чудовими звуками… Надія, що він повернеться, жила в серці дівчини, вона чекала… І він з'я-
