Сторінка:Іван Гнида. Червоний Кобзар. Збірка пісень і поезій робітничих (1914).djvu/10

Цю сторінку схвалено
Ост. Нижаковский. — Слова: О. Я. Кониського.

Маршове темпо.

ТЮРМА ЗА ВОЛЮ.

Я не боюсь тюрми нї ката,
Вони для мено не страшні!
Страшнїй тюрма у рідній хатї,
Неволя в рідной сторонї.

Менї не встид носить кайдани
За волю краю і братів,
Позор*) — золочені жупани
Носить нанявшись до катів.

Нехай нас мучать і катують,
А слова правди не убють;
Нехай кати всї бенкетують,
Час прийде — разом пропадуть…

Що нам тюрма! — то слава наша.
Ми всї тепер сидим в тюрмі,
Всї пєм одну ми скорбну чашу,
Одна вона, — тобі й менї!

В кого є совість і надїя,
Того ся чаша не мина;
Той випити її зуміє
Усю, усю, до дна, до дна!

Кого у краще віра гріє,
Тому ся чаша не страшна, —
Вона прибавить ще надїї
І більше укріпить вона.