Инакше кажучи, рання та старанна оранка без угноєння може збільшити врожай озімини на 40 пуд. зерна на десятину, а вівса — на 49 пуд. зерна, цеб-то майже подвоїти їх. Але поруч з гарною та старанною обробкою землі і угноєння грунту впливає дуже добре, особливо, коли мінеральне угноєння вноситься в грунт після конюшини. В середньому за ряд літ на грунті, де не було конюшини, врожаї дали такий лишок разом для озімого жита й вівса:
| ЗЕРНА | СОЛОМИ | |
| Після фосфату | + 19 пуд. | + 33 пуди |
| По салітрі | + 19 „ | + 34 „ |
| По фосфаті та салітрі | + 48 „ | + 104 „ |
Значно більший буде лишок врожаю, коли озімина або ярове йде по конюшині. Та-ж сама кількість фосфату, що й раніш, дає такі прибавки врожаю на десятину — пудів:
| Зерна | Соломи | |
| Озіме жито | 40 | 214 |
| Ячмін по конюшині | 37 | 102 |
| Овес | 40 | 39 |
| Просо | 39 | 57 |
| Кукуруза | 84 | 38 |
Таким чином, по конюшині самий фосфат впливає навіть трохи сильніше, аніж фосфат та салітра разом.
Але найкраще угноєння це гній і чим більше гною дають в грунт, тим більший буде врожай. А саме:
