До числа перших досліджень, котрі стосуються власне латенських пам'яток в Україні, належать праці М. Брайчевського. Дослідник висловлює думку, що носіями пізньолатенських пам'яток на українському Закарпатті були не кельти, а місцеве населення, яке проживало тут ще з пізньогальштатського періоду[1]. Цю тезу в наш час поділяє В.Бідзіля[2]. Протилежного погляду в оцінці етнічної приналежності латенських пам'яток в Україні дотримуються Ю.Кухаренко та А.Амброз. Називаючи їх кельтськими, вони припускають вплив кельтського етнічного елементу не тільки на територію Закарпатської України, але й у більш східних областях — на Прикарпатті[3].
До останнього часу переважала думка, ніби найбільш східними районами, де з цілковитою певністю фіксується кельтське населення, є Південне Прикарпаття[4], Сілезія і район Кракова[5]. Отож, кельтський культурно-хронологічний горизонт у Східній Галичині не виділявся. Ситуація змінилася у 1962 р., коли Л.Крушельницька відкрила у Верхньому Подністров'ї біля с.Бовшів закритий житловий комплекс з типово кельтською керамікою (в т.ч. графітові сітули звертикальним рифленням), що має прямі аналогії на території Словаччини та Моравії і датується й поч. 1 ст. до н.е.[6]
Розглянемо тепер найбільш характерні пам'ятки латенської культури зі Східної Галичини та умови їх знаходження. Першою пам'яткою на цій території стало впускне поховання воїна в курган енеолітичного часу, виявлене у 1885 р. під час прокладання залізничної колії між селами Синевидськом і Стинавою Нижньою (Сколівські Бескиди). У могильній ямі лежав кістяк мужчини у випростованому положенні, біля нього залізний меч, частина іншого меча, стремена, вудила і два гончарні сіроглиняні горщики. За Я.Пастернаком, зброя і горщики з цього поховання характерні для пізньокельтських поховань[7].
- ↑ Брайчевський М. До історії обробки заліза населенням Східної Європи в кінці I тис. до н.е. // Нариси з історії техніки. — к., 1955. — Вип. 2. — С. 107-121; Він же. Латенська культура і Українська Радянська Енциклопедія. К., 1962. — С. 320.
- ↑ Бідзіля В. Історія культури Закарпаття на рубежі нашої ери. K., 1971. — C. 150-180.
- ↑ Кухаренко Ю. Распространение латенских вещей... — с. 32; Амброз А. Экономические связи и передвижения народов на юге Европейской части СССР в I в. до н.э. — IV в. н.э. (Автореф. канд. дисс.). — М., 1964.
- ↑ Filip J. Keltove ve Středni Evrope. Praha, 1956. — S. 478.
- ↑ Zaki A. Celtowie na ziemiach Polski // Rocznik bibl. PAN w Krakowie. Wrocław-Kraków, 1960. — Т. IV.
- ↑ Крушельницкая Л. Кельтский памятник в Верхнем Поднестровье / Краткие сообщения Института археологии АН СССР. — М., 1965. — Вып. 105. — С. 119-122.
- ↑ Pasternak J. Ruske Karpaty... — S. 181.
