ОЛЕГ ПАВЛИШИН
/ Відп. ред. Ф. Сисин, упор. Я. Грицак. Пер. з англ. М. Бадік, У. Гавришків, Я. Грицака, А. Дещиці, Г. Киван, Е. Панкеєвої. — К.: “Основи”, 1994. — Т. 1. — 535 с.; — Т. 2. — 578 с.
Вихід у світ “Історичних есе” Івана Лисяка-Рудницького можна без перебільшення вважати подією в науковому житті України. Своїми творами повертається на батьківську землю вчений зі світовим ім'ям, блискучий український історик та політолог, як не парадоксально, більш відомий в англомовному світі, ніж на рідних теренах.
Видання “Історичних есе”, здійснене під егідою Центру досліджень історії ім. Петра Яцика Канадського інституту українських студій, підготовлено за участю Інституту історичних досліджень Львівського державного університету ім. І. Франка, Інститутів українознавства та української археографії НАН України, НТШ у Львові.
У двотомник Івана Лисяка-Рудницького ввійшли статті з двох його попередніх збірок[1], а також інші праці, написані й опубліковані у 1943–1984 pp. Вперше публікуються три роботи (“Зауваження до коментаря проф. В. Сукенніцького”, “Українські відповіді на єврейське питання”, і “Що робити?”), підготовлені на основі машинописних текстів, що зберігаються в архіві автора.
Поле наукових зацікавлень І. Лисяка-Рудницького охоплює широкий спектр проблематики української історії та політики. Але свою основну увагу вчений зосереджує на дослідженні феномену відродження і становлення української нації в XIX–XX ст.
Автор стверджує, що постання нації, перетворення етнічно-мовної спільноти на самосвідому політичну й культурну спільноту є центральною проблемою в новітній українській історії (т. 1, с. 147). Процес виникнення модерної української нації
- ↑ Лисяк-Рудницький І. Між історією і політикою: Статті до історії та критики української суспільно-політичної думки. — Б. м.: “Сучасність”, 1973; Rudnitsky Ivan, L. Essays in Modern Ukrainian History. — Edmonton, 1987.
