ЯРОСЛАВ ДАШКЕВИЧ
Вже наприкінці 1988 р. стало ясно, що в тогочасному Радянському Союзі остаточно назрівають рішучі зміни. Бо хоча М. Горбачова було обрано генеральним секретарем ЦК КПРС ще у березні 1985 p., майже чотири роки пішло на боротьбу у верхніх ешелонах влади довкола, все ж таки, офіційно проголошеного курсу на “перебудову”. Тільки 1 жовтня 1988 р. М. Горбачов зосередив у своїх руках усі диктаторські прерогативи. В цей день його було обрано головою президії Верховної ради СРСР.
Україна належала до найконсервативніших республік Союзу, але й тут змушені були іти на певні поступки, частково задовольняючи національно-культурні, а потім і політичні вимоги народу. Почалася, правда, дуже повільна реабілітація жертв політичних репресій. У листопаді 1988 р, навіть Комісія Верховної ради УРСР з питань патріотичного виховання та міжнаціональних відносин поставила перед президією Верховної ради СРСР вимогу надати українській мові статус державної. Здавалося, повіяв свіжий вітер також у царині історичної науки. З лютого 1989 р. у київській партійній пресі було опубліковано виклад постанови ЦК КПУ про розробку республіканської програми розвитку історичних досліджень, поліпшення вивчення і пропаганди історії УРСР. Постанова була ще дуже сервілістичною стосовно Москви, але відкривала певні перспективи перед чесними і нонконформістичними істориками. У цьому ж місяці виникло Товариство української мови ім. Т. Шевченка. Розгорнулася полеміка навколо проекту програми Народного руху України за перебудову. У березні ЦК КПУ вирішило розпочати опрацювання комплексної програми розвитку української національної культури. Буйним квітом розцвіла нелегальна позацензурна преса. Здавалося б, для кого, як не для академічних істориків, ознайомлених з процесами розвитку суспільства, повинно було стати ясним, що часи міняються. Що період національного нігілізму, антиукраїнізму, підлабузницького москвоцентризму відходить остаточно в минуле. Але трапилося не так. Історики Інституту історії АН УРСР до самого кінця комуністичної епохи — а деякі ще й після нього —
