Рис. I. Брозові кельтські прикраси зі Східної Галичини (Верхнє Подністров’я): 1 — Ульвівок Сокальського району Львівської області; 2 — Ульвівок Сокальського району Львівської області; 3 — смт. Дубляни біля м. ЛьвоваЩе одне впускне інгумаційне поховання в курган енеолітичного часу виявив Т.Сулімірський у 1935 р. поблизу с.Колоколин Галицького району
Івано-Франківської області. Серед супровідного інвентаря покійника знайдено кілька бронзових фібул, у т.ч. раннього типу “наугайм”, дві бронзові ажурні поясні пряжки, уламки срібного казанка, фрагмент бронзового поясного ланцюжка. М.Смішко датує комплекс Колоколина початком I ст. н.е.[1] Цим же дослідником під час розкопок поселення в Новосілці-Костюковій на Тернопільщині Виявлено уламки розписних кельтських посудин, які походять з кельтських поселень з мальованою керамікою пізньолатенського періоду в Центральній Європі... Поява слідів кельтської мальованої кераміки на поселенні в Новосілці заслуговує на спеціальне підкреслення, бо то є єдиний на наш час факт знаходження того типу кераміки на наших землях"[2].
Унікальним до сьогодні залишається відкрите у 1962 р. Л.Крушельницькою біля с.Бовшів вже згадане землянкове житло (рис. III; IV) з комплексом кераміки пізнього періоду кельтської культури[3]. Д.Мачинський, визнаючи, що відкриття кельтського комплексу в Бовшеві має надзвичайно велике значення, і в цілому погоджуючись з висновками Л.Крушельницької, вважає, однак, за можливе пересунути нижню дату бовшівського комплексу на півстоліття: від середини II до середини I ст. до н.е.[4] Нещодавно ще одне напівземлянкове житло з керамікою латенського типу відкрито В.Бараном у