Сторінка:«Україна в минулому», 1996. – №8.pdf/169

Ця сторінка вичитана
ДО ПИТАННЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ І ЗНАЧЕННЯ ЕТНОНІМА “ЧУМАК”

Проблема походження і значення етноніма “чумак” й досі залишається не вирішеною, хоча протягом останніх 50 років було зроблено чимало спроб пояснити це загадкове слово. Існуючі з цього приводу думки вітчизняних і закордонних науковців досить суперечливі і гіпотетичні. Дозволю собі коротко зупинитися на основних працях, автори яких приділили увагу етимології етноніма “чумак”.

Перша спроба інтерпретації етноніма “чумак” була зроблена польським етнографом Фішем. У своїй статті “Чумаки” (Петербургский ежегодник. — 1840. — № 35. — С. 180) він писав: "Назва “чумак”, здається, якщо не повністю взята з турецької чи татарської мов, то назву взято від слова “чума”. Проте таке перше тлумачення етноніма “чумак” виявилось невдалим. Фіш не з'ясував етимології цього етноніма, не пояснив його природу та не розкрив його семантику. Подібні до Фішевої гіпотези висунули польський письменник Крашевський у 1843 р. і польський етнограф Е. Руліковський у 1859 р. Вони також не змогли ні пояснити природу етноніма “чумак”, ні розкрити його значення.

1872 р. польський історик та етнограф Вуйціцький у своїй статті “Чумаки” (Kłosy. — Warszawa, 1872. — Т. 15. — № 373. — S. 125) зазначив: “Це слово “чумак” — татарське слово “чукмак”, яким називають перевізника, кочовика”. Дослідник Данилевський (Нравы и обычаи украинских чумаков. Путевые заметки 1856 г. // Библиотека для чтения. — С.-Петербург, 1857. — Т. 142, 143) тлумачить це слово так: “Назва “чумак” — татарське слово, що означає просто “перевізник, номад””.

Скальковський (История Новой Сечи. — Одесса, 1846. — Ч. 1. — С. 283), Марцінковський (псевдонім Новосельський; Lud ukrainski. — Wilno, 1857. — Т. 2. — S. 183), Закревський (Старосветский бандуриста. — Москва, 1861. — Кн. 3: Словарь малороссийских идиомов.) вважають слово “чумак” османським, пов'язуючи його з османським “чума” — “моровиця, зараза, чума”. На думку ж Горяєва (Этимологический словарь русского языка), слово “чумак” походить від тюркського “чум” — “баклага, корець, ківш” і, отже, означає “виночерпій, шинкар”. Фасмер (Этимологический словарь русского языка. — Москва, 1973. — Т. 4. — С. 382), покликаючись на Даля (Толковий словарь русского языка) і Куліківського (Словарь областного олонецкого наречия. — С.-Петербург, 1898), припускав, що назва “чумак” означає “торговець рибою й вином, виноторгівець; візник, кучер”. Що ж до походження цього слова, то Фасмер пов'язує його з османським “чомак” — “дрючок, палиця, булава”, покликаючись при цьому на Радлова (Опыт словаря