Ця сторінка вичитана
над стернею літає. До наших пісень неподібна”. Балаґула, який декламував також уривки з купленої на ярмарку в Балті “Енеїди” І. Котляревського, говорив, що пісня його хозарська, та й самого себе вважав потомком хозарів (“я не з цих чорних жидів, що те, через Польщу з Еспанії прийшли, я з хозар. Тамті купці, у них Богом гріш, а ми любимо коні, природу, дороги. Тамті — чорні, а ми — руді”), а це переконання зміцнив у ньому його равин.
Останнє слово про кримчаків ще не сказано. Однак і тоді, коли будуть підбивати хоча б проміжні підсумки кримчакознавства, без імені В. Й. Філоненка не обійтись.
