Шляхетську власність можна було відсуджувати, закладати, наслідувати як по чоловічій, так і по жіночій лінії, ділити між спадкоємцями і т. д.
Великими землевласниками в Теребовельському повіті другої половини XVI ст. виступали Баворовські, Вільчекн, Влодеки, Гербурти, Давидовські, Збаразькі, Копичинські, Сенатські, Струси, Ходоровські.
З другого боку, існувала значна кількість шляхтичів, котрі володіли половиною або меншою частиною села, — Кремпські, Боярські, Попільки, Лончки, Баранецькі, Мединські, Драгомирські, Творовські та інші, загалом 37 родин. Українські шляхетські роди (Сметанки, Мишковські, Зборовські, Сухоставські, Боярські) втрачають політичні позиції в повіті, що яскраво проявилось у зменшенні їхньої частки в приватному землеволодінні. Не видно українців і серед державного апарату управління. Вони репрезентовані лише у середовищі середньої і дрібної шляхти.
У другій половині XVI ст. велике феодальне землеволодіння на Теребрвельщяні переважало абсолютно. До нього можуть бути віднесені королівські маєтки, оскільки, як правило, комплексами або окремими поселеннями знаходилися у шляхетському держанні. Великою власністю в повіті були і духовні володіння - 5 сіл (2,06%). Всі вони без винятку належали католицькій церкві. Спроби шляхетського стану обмежити землеволодіння духовенства не могли завершитися успіхом. Частка церкви у феодальній земельній власності залишалася незмінною, а на початку XVII ст. навіть зросла. Війтівсько-міське землеволодіння представлено лише одним поселенням, яке належало Теребовельському війтівству, і земельними ділянками в містечку Камянка (0,45%).
Така незначна його частка в порівнянні з іншими видами власності пояснюється слабкістю міст, їх незначним значенням у розвитку економіки краю.
Без королівщин велике землеволодіння займало трохи більше половини всіх маєтків (61,76%). Королівщини створили вирішальне переважання і панування великої власності.
На кінець XVI ст. структура феодального землеволодіння в Теребовельському повіті стабілізувалася, склалася остаточно і набрала такого вигляду, який відображав співвідношення в економічному і політичному плані між різними станами панівного класу:
