родів. Безумовно, їх було більше. Перш за все, серед них виділялися Претвичі. Якуб і Бернард, починаючи з 1552 року, були Теребовельськими старостами, що дозволяло їм брати активну участь в економічному житті краю. Хоч вони і володіли на правах приватної власності лише трьома селами, — Довжанкою (Гречовою), Кобилянами і Соровцями[1], — проте, насправді, економічна вага цього роду була набагато більшою. Експлуатація дев'яти маєтків Теребовельського староства виводила їх на одне з провідних місць серед шляхти Теребовельського повіту.
Ян Сенявський володів селами Варваринці і Грабовець. На правах спільної власності Катерина і Миколай Творовські мали села Біле і Білий Потік. Крім того, за рахунок оренди сіл Ляхівці і Трибухівці вони значно розширили свій економічний потенціал.
Мартин Кунатс, теребовельський возний, тримав села Денисів, Семиківці, Сенько Підлипецький — Підліски і Байківці. Чортків - містечко, Чортків — село і с. Угрин перебували у власності Георгія Чортківського, причому частиною містечка володіли Барбара Станіславова і Катерина, дружина Яна Яссецького. Пізніше, у 1572 р., на правах власника частини Чорткова до них приєднався і Миколай Гольський.
Села Васильківці і Познанка були спадковими маєтками Томаса Васильківського. У 1579 р. Познанка вже перебувала у власності Николая Гербурта. Це приклад перерозподілу земельної власності на користь великої шляхти і розширення феодального землеволодіння.
Як і Творовські, Вскжинські на праві приватної власності спільно володіли селами Завадівка і Острів. Загалом на долю багатої шляхти приходилося 18 поселень, або 10,53% від усіх приватношляхетських маєтків.
Середня шляхта Теребовельського повіту репрезентована 16 шляхетськими родинами, які володіли по одному населеному пункту. Питома вага середньої шляхетської власності була порівняно невелика (13,67%). Цей прошарок панівного класу виступає опорою королівської влади в боротьбі з великими землевласниками і магнатами. Останні всілякими способами намагалися підірвати їхній економічний потенціал.
На Теребовельщині між представниками середньої шляхти бачимо й українські роди: Сметанки, Мишковські, Зборовські, Сухоставські, Боярські.
- ↑ Там же, - Од. зб. 7. - Арк. 209; Од. зб. 91. - Арк. 370, 422.
