Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf/114

Ця сторінка вичитана

Ярослав Федорук

ХМЕЛЬНИЧЧИНА В ДОКУМЕНТАХ[1]
(між Замостим та Зборовом)

 

Пропонована добірка матеріалів не вносить якихось особливих змін у вивчення історії України та суміжних держав. Деякі з них використовувалися у працях українських та польських вчених. Але, здається, попри це документи могли би доповнити загальну картину Хмельниччини ще кількома штрихами. Всі джерела подані мовою оригіналу, окрім першого, до якого додається українська транскрипція лише тому, що у свій час він був транскрибований на польське письмо з української мови. Залишається невідомим час запису цієї промови (ймовірно, перед Пилявцями або Зборовом), бо текст не констатує майже жодного факту. Також не знаємо, яким чином вона потрапила до рукопису Оссолінських — можна припустити, що вона була записана якимось польським вістуном від промовця. Але не це важливо, а те, що такий маленький образок дає дуже добру уяву про національно-станову свідомість низового козацтва (останні слова свідчать, що промовець був не самітній своїми міркуваннями), а посередньо — і про соціальні та національні домагання нищих прошарків суспільства, що частіше зустрічаємо в народній творчості, аніж у письмових джерелах.

За незначним винятком документи витягалися з гродських актів різних міст Східної Галичини. Від другого до сьомого документу включно — це відгомін козацького походу на Замостя, коли великі міста охопила паніка і багато міщан кидали свої маєтності, рятуючись на захід. Цілком природньо, що їхнє майно ішло у першу чергу на відкуп Хмельницькому в разі козацької облоги (II). Але з відступом гетьмана народ не підкорився старій адміністрації Корони і повстання в різних районах Волині та Поділля продовжувалися[2]. Однак державне життя Польщі почало помалу налагоджуватися: вільні маєтності наділялися новими власниками[3], скликалися сеймики, що

  1. 3 цієї нагоди хотілося би висловити свою подяку за сприяння в комплектуванні документів працівникам Львівського архіву Н. Царьовій, І. Сварнику та О. Гірнику.
  2. Маємо, зокрема, універсал короля від 12 грудня 1648 р. видрукованнй С. Томашівським, згідно з яким на придушення виступів у Руське воєводство мав відправитися М. Остророг. Коронний підчашій повідомив про свій виступ лише через тринадцять днів. — Жерела до історії України-Руси. — Львів, 1898. — T. IV. Док. 32, 37. Також док. 52.
  3. Цікаво, що Микола Кисіль, отримуючи Черніївські землі, їхав у той час на відомі трактати з Хмельницьким (див. док. III).