Сторінка:«Наша культура». 1936.pdf/14

Ця сторінка вичитана

допомогу якогось мецената. В кожнім разі, нелегкий переклад великої книги (в друку 1400 сторінок) був закінчений за кілька літ; друк теж не був легкий, бо довелося виливати слов'янські літери, що вийшли, як читач побачить на наших знімках, досить оригінальні (дві формі е, також, с, ы й т. п.)[1].

1735-го року друк був закінчений. За друком, мабуть, доглядав сам Тодорський, бо він залишив і Галле, як здається, тільки по закінченні друку книги Арндта, 8.VI.1735 р. він від'їхав через Віттенберг, Берлін та Франкфурт над Одрою до Польщі[2]; здається, разом із ним виїхав до Берліну й Мільде в супроводі одного чеха, який студіював в Галле, Літохлєба[3]. Але шлях Тодорського був складніший, ніж можна чекати; він опинився в Угорщині[4], а потім навіть у Сербії[5]. Тільки наприкінці 1737 року Тодорський приїхав нарешті в Україну[6], та писав до Галле з Києва 14.VII.1738 р. З речення, що з його листа наводить Мільде, видно, що Тодорський ніби натякає на свою з ним спільну працю в Галле та на спільні їхні мрії: „Боже, пошир царство Своє на славу імени Свого“[7].

Переклад Арндта й мав на меті це „поширення царства Божого“. 1736 року йдуть якісь переговори про дозвіл вільного продажу книги Арндта в Россії; літом 1737 року

    слано 600 рублей“; ця звістка ніким не підтверджена. До того за часи правління Анни перехід до протестантизму жорстоко переслідувався; зносини самої цариці з протестантами вважаємо неймовірними.

  1. Про те, що в Галле ніби купили шрифти, які давніш належали друкарні Копіовського в Амстердамі, пише Пекарський у своїй цит. книзі (том І, стор. 13 та далі) та статті (стор. 36 та далі). Він навіть посилається на те, що шрифт галльських видань подібний або той самий, що в виданнях Копіовського. Я порівняв із друками в Галле (мені відомий друк, якого не знав Пекарський) видання Копіовського, зокрема „Symbola et emblemata“, Амстердам 1705 р. (про них див. мою брошуру: „Деякі джерела символіки Г. С. Сковороди“, Прага, 1934), на які посилається Пекарський, але шрифт зовсім інший, аж ніяк не схожий! Отже, треба гадати, що в Галле відлили новий шрифт.
  2. Замітка Мільде на Святцях, що подарував йому Тодорський з надписом: „Zum gesegneten Andenken schnekts — Симен Тодорский“.
  3. Замітка Мільде на тій самій книзі.
  4. Писав із Угорщини IX. 1737 до одного з членів Галльського кола — I. H. Grischow'а, — замітка останнього на примірнику книги Арндта, що належить тепер мені.
  5. Замітка Мільде на примірнику Арндта, що зараз є в бібліотеці Сирітського Дому в Галле: Тодорський пробув півтора роки в Польщі та півтора в Угорщині та Сербії. Коли порівняємо ці дати з датою листа до Гришова та листа до Галле з Києва, то можемо сумніватися, чи прибув Тодорський в Україну дійсно ще 1737 року, як про це твердять російськи джерела, чи тільки 1738 року.
  6. Так, зокрема, „Русскій біографическій словарь“, „Са-См.“ 1904, під „Симонъ Тодорскій“
  7. Замітка Мільде на примірнику Арндта з бібліотеки Сирітського Дому.