Симон Тодорський на чужині. Симон Тодорський[1], що народився коло 1700 року біля Києва та вчився в Київській Академії, коло року 1726-го виїхав за кордон, щоб студіювати головним чином орієнталістику в Єні, в знаменитого тодішнього орієнталіста Міхаеліса, а пізніш у Галле[2]. Тодорський мав, без сумніву, також і теологічні інтереси, бо зазнайомився за кордоном також із протестантською теологічною літературою. Вже довший час по приїзді до Єни потрапила йому до рук невеличка книжка тодішнього галльського професора Августа Германа Франке: „Ідея (ми б зараз сказали: „Ідеал“, Дм. ч.) студента богословії“.
| На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|«Наша культура». 1936.pdf/11}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Франке тоді був уже старий (народ. р. 1663, умер 1727), впливовий провідник так знаного „пієтизму“. Пієтизм був, подібно до давнішої спроби Арндта, спробою оживити внутрішнє релігійне життя протестантизму. Арндта, що ставив собі перед ста роками, в іншій історичній ситуації, приблизно таке саме завдання пієтизму, цінили надзвичайно. Франке був не тільки релігійний мисле́ник, але й геніяльний організатор. Він був основник широкої пропагандистської діяльности пієтистів по цілому світі; роля його в істо-
- ↑ До біографії Тодорського маємо дуже мало друкованих джерел, майже що тільки статті по енциклопедичних та біографічних словниках (в „Укр. Загальній Енциклопедії“ його взагалі немає). Деякий матеріял до його біографії, зокрема ж до років перебування Тодорського за кордоном, мені пощастило знайти в Галле, в рукописних замітках на різних примірниках його перекладів та в Архіві Сирітського Дому Авг. Г. Франке в Галле.
- ↑ Про Тодорського, як орієнталіста, пише з визнанням Н. Буліч: „Очеркъ исторіи языковѣдѣнія въ Россіи“, том I, СПБ. 1904, стор. 467. Та Тодорський не знайшов ґрунту для своєї вчености в тодішній Росії; його орієнталістичні праці залишилися в рукописах. Крім німецької, латинської та грецької мови, він знав також єврейську, сирійську, халдейську, арабську.
