Брошюра невтомного діяча міжнародньої соціаль-демократії Каутьского має полемічний характер. Написана вона в відповідь на книгу буржуазного письменика Бюргера, що намагався з цифрами в руках доказати теоретичну безпідставність соціаль-демократичної програми і неможливість практичного переведення ії в життя. Весь свїй «науковий багаж», всі знання буржуазної науки вжив він на те, аби довести, що соціаль-демократія помиляється, коли висовує яко непоборний факт і підупад дрібної продукції і зріст нищети. З цифрами ж в руках Каутський доказує як раз противне: і в сфері промисловости і в сфері торговлі і навіть в сфері сільского хазяйства великий капітал стає пануючим, великі підприємства витісняють дрібні, а поруч з цим відбувається шалений процес збіднілости і пролетарізації народніх мас. Висновки Каутського цілком оперті на цифрових данних, і це надає їм особливе значиння і ціну. Всі докторальні твердження буржуазних ідоельогів a là Бюргер що до згаданих пунктів соціаль-демокр. програми аргументацією Каутського розбиваются до щенту. З неменьшою виразністю і блискучістю, опертою знов таки на цифровому матеріялі, доказує автор, що «там, де соціаль-демократія являється най більш сильною, там скоріш усього підвисшується і заробітня плата», а вкупі з тим і сам пролетаріат стає більш осьвіченим, сьвідомим, організованим і здатним так для економічної, як і політичної боротьби.
Брошюра становить собою незаміниму лектуру для кожного більш-меньч осьвіченого соціаль-демократа. Тому то ми її так охоче рекомендуємо нашим читачам; тим більше, що російський переклад ії зроблено досить популярно і вірно з орігіналом. До брошюри додано невеличку передмову Леніна, який сподівається, що усьпіх першого видання брошюри Каутського мусить спричинитись до доповнення ії цифровими данними ще й з російських відносин. Колиб це сталося, висновки Каутського набули б ще нової сили і нових доказів.
С. П—ра.
В. П. Колобаев. Забастовки и заработная плата. Харьков. 1905 г. стр. 35, ц. 10 коп. Д. Колобаєв рішучий приятель хозяйнів-капіталістів. Боронячи їх інтереси, він в своїй брошурці, гарно виданій і призначеній, очевидячки, для широких мас, спирається на устарілу теорію фонда заробітної платні, зміст котрої полягає в запевненню того, що, робітники одержують ніби свою платню з особливої частини суспільного багатства «фонда», котрий має певну великість і не може бути від разу, по бажанню тої чи іньшої сторони, збільшений. От-же, виходячи з сеї теорії, прихильники ії, в тім числі і Колобаєв, кажуть, що коли робітники одного фаху (рода производства) добиваються на якусь сумму підвисшення заробітної платні, то на таку-ж саме сумму
