Побѣда кадетовъ и задачи рабочей партіи. — Н. Ленин. Книгоиздательство «Наша Мысль». Спб. 1906 г. Ц. 30 к. Стр. 78.
Брошюра тов. Леніна більш ніж потрібна для кожного, хто захотів би орієнтуватись в тій політичній сітуації, яка тепер запанувала у нас. Побіди «кадетів» на виборах запаморочили голови не лише їм, але і де якій частині соціаль-демократичних кругів. Процес зросту і пишного буяння конституційних іллюзій развивається з надзвичайним crescendo, відбираючи можливість об'єктивної оцінки у згаданих кругів сучасного моменту і тих перспектив, які ввижаються, як конечні, і необхідні, кожному об'ективному спостерегачу. Докладному аналізу цього моменту і тих ріжних соціальних сил, що відограють в ньому роль, і присьвячена брошюра тов. Леніна. З властивою йому льогічностю і уміннєм розбирає автор докази як кадетів, так і правого крила російської соціаль-демократії (меньшевіків) за вибори в Державну Думу і виводить на чисту воду всю їх безпідставність і мильність. Ми не будемо наводити тут цілої аргументації автора за бойкот виборів — вони досить відомі і розвивались не раз на сторінках як російської, так і україньскої соціаль-демократичної преси. Звертаємо увагу на них лише тому, що в брошюрі їх зайвий раз сістематизовано і сконцентріровано. Зупинившись на соціально-політичному значінню перших виборів, як на демонстрації населення проти уряду і вияснивши причини усьпіху кадетської виборчої кампанії, автор переходе до вияснення того, що ж в дійсности представляє собою партія «народньої свободи», або, як вірно він зауважує, «партія слов про народню свободу». Третя глава брошюри виключно присьвячена вичерпуючій відповіді на це питання і, на наш погляд, є, вкупі з гл. IV, де автор оцінює роль і значіння кадетської Думи, найліпшими в цілій брошюрі. Вся буржуазність, контрреволюційність, нерішучість згаданої партії, або, як ії називає автор «могильних гробаків революції», выступає як на лодоні після характеристики її т. Леніним і тому то цілком льогічним висновком з цієї характеристики є той, який робе автор ії: «Кадети не партія, а сімптом. Це — не політична сила, а піна, що з'являється після конфлікту двох більш
