Одначе і сьому страйкові не судилось закінчитися без розливу крові. В Пенсільванії між страйкарями і місцевим шеріфом, що прийшов був на мітінг робітників, дякуючи нетактовному поводженню шеріфа, виникло непоровуміння. Обурені робітники напали на шеріфа і розбили дом, де той встиг сховатися. Наслідком сього було те, що уряд викликав військо, яке розігнало робітників що були на мітінгу, при чім багатьох із них заарештувало. Товариші заарештованних пішли до тюрми, щоби їх увїльнити, але проти прибувших до тюрми знову було викликано війско, яке дало залп; в результаті де кілько чоловік убитих і багато поранених.
Вся ся історія дуже і дуже подібна до провокації з боку уряду, але не маючи близших відомостей, поки що утрімуємься від конечного висновку.
В Лондоні в кіньці марця і в середніх числах апріля відбулися конгреси трьох робітничих партій Англії: конгрес «робітничої партіи», «незалежної робітничої партії» і «соціаль-демократичної федерації». Конгреси сі визначалися взагалі численністью представленних на них організованних пролетарських мас і бойовничим настрім, що є відгуком того нового напряму, який в останні часи запанував в боротьбі англійського пролетаріату з капіталістами. Про сей новий напрямок, що почасті був викликаний нашими російськими подіями, ми скажемо далі, а тепер приведемо найбільш важні резолюції конгресів.
Серед революцій, принятих конгресом «робітничої партії» визначається резолюція, що проголошує повну незалежність робітничої партії від буржуазійних, як консервативної, так і ліберальної, а таке-ж і ірляндської національної. З приводу питання про разширення нині істнуючого в Англії виборчого права на жінок, конгрес відкинув всякі пів-міри і постановив домогатись загального і рівного виборчого права для всіх без ріжниці пола. Далі важна резолюція, що обов'язує членів робітничої партії, депутатів парламента і повітових рад (совіти графств) домагатися встановлення для робітників заробітної платні по особливим сіндікальним таріфам і установлення мінімума (найменч можливої) платні для робітників, що роблять в державних і городських підприємствах,—в 30 шилінгів (біля 15 руб.) на тиждень.
На конгресі «незалежної робітничої партії» на обговорення були постановлені, між инчими, такі важні питання, як відношіння до революції в Росії, до мілітарізму, справа шкільної осьвіти і инчі. По першому з сих питань, конгрес приняв резолюцію, котра висловлює надію, що в Росії в недалекій будучині самодержавіє буде усунено і замісць нього буде встановлено народне представницство. Резолюція більше різкого характеру, що вимагала від англійського уряду відкликання з Петербургу свого посла на час, аж доки в Росії не запанує народне представницство була визнана за гостру і не пройшла. В справі мілітарізму була винесена резолюція, котра зазначує, що «конгрес приєднується до прінціпу міжнароднього миру і осуджуе всяке намагання до військового виховання молодих людей і заведення загальної військової повинности, в
