старчиха

старчиха

Старчи́ха, хи, ж. Нищая. Донесуть люде, що прибула якась старчиха. Рудч. Ск. I. 83. Ум. Старчи́шка. Старчишка впросилась ночувать. Грин. II. 177.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924