Старосвѣтскій бандуриста/2/Засвистали Козаченьки въ походъ зъ полуночи
| ◀ Пусти мене мати въ поле жито жати | Старосвѣтскій бандуриста. Малороссійскія пословицы, поговорки и загадки и Галицкія приповѣдки. Книга вторая під ред. Миколи Закревського Засвистали Козаченьки въ походъ зъ полуночи |
На Вкрайнѣ всёго вдоволь, — и паши и браги ▶ |
|
1.Засвистали козаченьки — въ походъ зъ полуно́чи;
Заплакала Марусенька — свои ясны очи.
2.Не плачъ, не плачъ, Марусенько, — не плачъ, не журися;
За своёго миленького — Богу помолися!
3.Стоить мѣсяцъ надъ горою, — та сонця не мае:
Мати сына въ дороженьку — слезно провожае.
4.Прощай, милый мо̂й сыночку, — та не забавляйся:
За чотыри недѣленьки — до дому вертайся!
5.Ой радъ бы я, матусенько, — скорѣйше вернуться;
Та вже щось мо̂й вороненькій, — въ воротахъ спо̂ткнувся.
6.Ой, Бо̂гъ знае, коли вернусь, — въ якую годину:
Пріймижъ мою Марусеньку, — якъ ро̂дну дитину!
7.Прійми е̂е̂, матусенько, — всѣ въ Божои волѣ!
Бо хто знае: чи живъ вернусь, — чи ляжу на полѣ?
8.Ой радабъ я Марусеньку — за ро̂дну приняти;
Та все не такъ вона мене — буде шановати.
9.Ой не плачте, не журитесь, — въ тугу не вдавайтесь.
Загравъ мо̂й ко̂нь вороненькій, — назадъ сподѣвайтесь!
10.Посѣюжь я пшениченьку — и озиме жито;
Та вжежъ ско̂лько козаченько̂въ — на Вкраинѣ вбито.
11.Одъ красно̂го Бубно́ва двѣ — невелики мили;
Лежать наши козаченьки — по три, по чотыри.
Примѣч. Эта плавная, прекрасная пѣсня извѣстна и въ Галиціи. Строфы 10-я и 11-я суть новые Галицкіе наросты.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому. |