Співомовки
Степан Руданський
Окуляри
• Інші версії цієї роботи див. Окуляри Львів: Товариство «Просвіта», 1921
Окуляри.

Розходив ся мужичок,
Аж ґвалт дякувати.
Та їдна йому біда,
Не вміє читати.
 До граматки б? та куди!
 Не того він хоче:
 Він гадає чим другим
 Просвітити очи.

„Не вміє-ж так старий дяк
Стрічки розібрати,
Окуляри ж як візьме —
То куди читати!
 Оттак і я заведу
 Кондаки й тропарі,
 Тілько піду та куплю
 Такі окуляри!“

Пішов мужик до крамниць;
Ріжні вибирає…
Що на очи накладе, —
То все не читає.

 Далі соті з носа зняв
 І об землю вдарив,
 Розплатив ся тай пішов
 Сам без окулярів.

І на Проводи сказав
Хрещеному люду:
„Окулярів не купив
Тай дяком не буду!“

6. II. 1859.