Співомовки або веселі вірші/Пісня

by Степан Руданський

◀ Сміх

Співомовки або веселі вірші Степан Руданський VII. Ріжнї Пісня

Гей бики! ▶

• Цей текст написаний желехівкою. • Інші версії цієї роботи див. Пісня (Голе, голе моє поле!)

Скрентон: Книгарня Василя Гришка, 1920

93.

 

Пісня

Голе, голе моє поле!
Де-ж ви, ясні квітоньки?
Позгасали, поспадали,
Як на небі зіроньки.

 І стебло пересхло,
 Як билина полягло.

Дїти, дїти, — мої квіти,
Як погляну я на вас,
Серце млїє, каменїє,
Що цьвіли ви тілько раз.
 Раз росли, раз цьвіли,
 І без долї опали.

Не для дїлка свого пчілка
Вас ізсала, як дитя, —
То жарою, як марою,
Перервало вам житя.
 І росли, нї сльози
 Не спадало для краси.

І дївчина як калина
Вас не рвала на косу, —
Вас зірвали, розірвали
Вітри буйні без часу:
 І без лїт на ввесь світ
 Розпустили вялий цьвіт!

Доле, доле, моя доле:
Верни-ж мої квітоньки,
Верни дїти, мої квіти, —
Верни-ж мої зіроньки!
 Але ба! не сївба!
 Не мине моя журба.