сотатися

Сота́тися, та́юся, єшся, гл. 1) Мотаться. Запхай кінці в середину, щоб не соталось. Його слова лилися з уст одно за другим, неначе соталися низкою. Левиц. Пов. 244. 2) О людяхъ: сновать. Довгенько треба сотатись поміж хатки, нім доберемся до міста. Св. Л. 23.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924