сокирка

Соки́рка, ки, ж. 1) Ум. отъ сокира. 2) мн. Раст. а) Delphinium consolida L. ЗЮЗО. I. 175. б) Vicia sepium L. ЗЮЗО. I. 141. в) Delphinium ajacis L. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 121. г) — горо́дні. Matthiola annua. Вх. Пч. I. 11. 3) мн. Родъ узора въ вышивкѣ.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924