сновидати

сновидати

Сновида́ти, да́ю, єш, гл. = Сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою. Г. Барв. 192.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924