смок

Смок, ку, м. 1) Насосъ. О. 1861. VII. 4. Ком. Р. II. 73. 2) — духови́й. Воздушный насосъ. Ком. Р. II. 69.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924