Словник української мови (1927)/ґушуватий
◀ ґуш | Словник української мови Ґ ґушуватий |
|
Ґушува́тий, а, е. Покрытый шишками (на теле). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).
◀ ґуш | Словник української мови Борис Грінченко Ґ ґушуватий |
|
Словник української мови — Ґ
ґушуватий
Борис Грінченко
1927
Ґушува́тий, а, е. Покрытый шишками (на теле). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).