Словник української мови (1927)/ґулий
| ◀ ґулати | Словник української мови Ґ ґулий |
ґулька ▶ |
|
Ґу́лий, а, е. Безрогий (о волах, коровах). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. III. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
| ◀ ґулати | Словник української мови Борис Грінченко Ґ ґулий |
ґулька ▶ |
|
Словник української мови — Ґ
ґулий
Борис Грінченко
1927
Ґу́лий, а, е. Безрогий (о волах, коровах). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. III. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.