Словник української мови (1927)/ґрундзюватий
| ◀ ґрундзювати | Словник української мови Ґ ґрундзюватий |
ґрунт ▶ |
|
Ґрундзюва́тий, а, е. 1) Узловатый. 2) Переносно: замысловатый.
| ◀ ґрундзювати | Словник української мови Борис Грінченко Ґ ґрундзюватий |
ґрунт ▶ |
|
Словник української мови — Ґ
ґрундзюватий
Борис Грінченко
1927
Ґрундзюва́тий, а, е. 1) Узловатый. 2) Переносно: замысловатый.