Словник української мови (1927)/ґотка

by Борис Грінченко

◀ ґосподиня

Словник української мови Борис Грінченко Ґ ґотка

ґотур ▶

Київ: Горно, 1927

Ґо́тка, ки, ж. Самка глухаря, глухого тетерева. Вх. Пч. II. 15. Шух. I. 23. См. Го́тур, ґо́тур.