Словник української мови (1927)/ґорґоля
| ◀ ґорґани | Словник української мови Ґ ґорґоля |
ґорґолястий ▶ |
|
Ґорґо́ля, лі, ж. 1) Сук. Вх. Лем. 408. *2) Дылда, верзило. Дівка вона була-б гарненька, коли б не була така ґорґоля. Вона не піднесе три пуди, — така ґорґоля. Крим.