Словник української мови (1927)/ґонта
| ◀ ґонт | Словник української мови Ґ ґонта |
ґонталь ▶ |
|
Ґонт, ту, м., ґо́нта и го́нта, ти, ж. Тес, гонт. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив. МВ. I. 65. Дімок стояв, гонтою вбитий. Св. Л. 215, 216.
| ◀ ґонт | Словник української мови Борис Грінченко Ґ ґонта |
ґонталь ▶ |
|
Словник української мови — Ґ
ґонта
Борис Грінченко
1927
Ґонт, ту, м., ґо́нта и го́нта, ти, ж. Тес, гонт. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив. МВ. I. 65. Дімок стояв, гонтою вбитий. Св. Л. 215, 216.