Словник української мови (1927)/ґелкотати
◀ ґелка | Словник української мови Ґ ґелкотати |
ґельґів ▶ |
|
Ґелкота́ти, кочу́, чеш, гл. = Ґе́лґати. Гуси з радощів сичали й ґелкотали. Бор. 25.
◀ ґелка | Словник української мови Борис Грінченко Ґ ґелкотати |
ґельґів ▶ |
|
Словник української мови — Ґ
ґелкотати
Борис Грінченко
1927
Ґелкота́ти, кочу́, чеш, гл. = Ґе́лґати. Гуси з радощів сичали й ґелкотали. Бор. 25.