Словник української мови (1927)/ґаджуґа

by Борис Грінченко

◀ ґаджєло

Словник української мови Борис Грінченко Ґ ґаджуґа

ґаджула ▶

Київ: Горно, 1927

*Ґаджу́ґа, ґи, ж. Порода хвойного дерева. Безстрашно забирався в темний ліс, де ґаджуґи кивали над ним галузками, як ведмідь лабами. Коцюб. «Тіні заб. предків.». Ум. Ґаджу́джка.