Словник української мови (1927)/кінчатий
| ◀ кінчати | Словник української мови К кінчатий |
кінчатися ▶ |
|
Кінча́тий, а, е. Остроконечный. Кінчатий ніж. Гринч.
| ◀ кінчати | Словник української мови Борис Грінченко К кінчатий |
кінчатися ▶ |
|
Словник української мови — К
кінчатий
Борис Грінченко
1927
Кінча́тий, а, е. Остроконечный. Кінчатий ніж. Гринч.