Словник української мови (1927)/кінцевий
| ◀ кіннота | Словник української мови К кінцевий |
кінцевість ▶ |
|
Кінце́вий, а, е. Конечный; последний в конце. На кінцевій тальбі кладе керманич… лише одну керму. Шух. I. 182.
| ◀ кіннота | Словник української мови Борис Грінченко К кінцевий |
кінцевість ▶ |
|
Словник української мови — К
кінцевий
Борис Грінченко
1927
Кінце́вий, а, е. Конечный; последний в конце. На кінцевій тальбі кладе керманич… лише одну керму. Шух. I. 182.