Словник української мови (1927)/кізлини

by Борис Грінченко

◀ кізлик

Словник української мови Борис Грінченко К кізлини

кізля ▶

Київ: Горно, 1927

Кі́злини, лин, мн. 1) Подставки, на которых лежит конец вала в мельнице. Лебед. у. 2) Колышки, забитые по бокам кі́злин для того, чтобы лазить по ним вверх для смазки вала. Лебед. у.