Словник української мови (1927)/кібчити
| ◀ кібка | Словник української мови К кібчити |
кіб'ячий ▶ |
|
Кі́бчити, чу, чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
| ◀ кібка | Словник української мови Борис Грінченко К кібчити |
кіб'ячий ▶ |
|
Словник української мови — К
кібчити
Борис Грінченко
1927
Кі́бчити, чу, чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.