Словник української мови (1927)/кріпшати
◀ кріпота | Словник української мови К кріпшати |
кріпше ▶ |
|
Крі́пшати, шаю, єш, гл. Крепнуть, делаться крепче. Мороз не кріпшав. МВ. I. 81.
◀ кріпота | Словник української мови Борис Грінченко К кріпшати |
кріпше ▶ |
|
Словник української мови — К
кріпшати
Борис Грінченко
1927
Крі́пшати, шаю, єш, гл. Крепнуть, делаться крепче. Мороз не кріпшав. МВ. I. 81.